Антиреклама — інформація, покликана зменшувати інтерес народних мас до того чи іншого товарного знаку, бренду або компанії. У нашій країні антиреклама суворо заборонена, проте, серед «креативних» дизайнерів вона дуже і дуже популярна.
Цензура в дизайні існує, але іноді похід в магазин перетворюється зі звичайного шопінгу в захопливу гумористичну пригоду, що підвищує настрій, тому що за дизайн-цензурою нікому стежити. А «світлі» голови дизайнерів постійно поспішають придумати щось нове: на «помітні» назви продуктів, «грамотні» цінники, «наслідування» всесвітньо відомих брендів — в нашій країні можна натрапити на кожному кроці.
Сучасна наука мерчандайзингу, що працює над просуванням брендів в мережі підприємств роздрібної торгівлі, ставить за мету допомогти покупцю у виборі необхідних товарів за допомогою дизайну, зацікавити його в здійсненні покупки і змусити розщедритися навіть на ті пропозиції, які у цей момент його не дуже цікавлять. Але спочатку цю упаковку створює дизайнер, і саме тоді повинен відбутись момент контролю та корекції загального стилю і дрібних деталей готового макету для продукції.
Кожен новий товар потребує назви, яка б швидко запам’ятовувалася: наприклад, нові пельмені (ще одна з десятків марок на ринку невеликого міста або мегаполісу) змушують виробника неабияк поламати голову над тим, яке ж ім’я дати своїй продукції, щоб не повторити ідею конкурентів і блиснути оригінальністю та дотепністю.
У свою чергу, кондитерські вироби, як одна з найбільш популярних товарних груп, також випробували на собі непрофесійний підхід до неймінгу і створення якісної упаковки. Так, цукерки фірми «Рошен», названі по відомій казці Чуковського, «Муха-Цокотуха», довго не користувалися попитом. З часом, керівництво здогадалося про те, які асоціації викликає невинна, на перший погляд, назва, і вирішили її змінити. Обраний варіант «Лапки-царапки», чомусь знайшов відгук у душі покупців, незважаючи на двозначну аналогію з сімейством котячих, і продажі поповзли вгору.
Серед дизайнерів-початківців існує думка: чи варто придумувати новий образ, назву товару, витрачати час і кошти на його розкрутку, якщо можна трохи видозмінити дизайн під уже дуже відому торгову марку, що користується високим попитом? Ідея з кросівками Абібас і Рума, що заполонили вітчизняні ринки, знайшла в нашій країні і братських слов’янських державах своє продовження — чимало товарів реалізується під запозиченим ім’ям і дизайном, нехай злегка зміненим, але однаково — пізнаваним. Такі моменти треба жорстко переслідувати цензурою. І не допускати творчий плагіат на наші ринки.
Можна знайти ще чимало подібних сумних прикладів неякісного і непродуманого дизайну у всіх містах нашої країни. На жаль, негативне явище під назвою «креативний дизайнер» настільки поширене, що часом викликає не сміх, а бажання замислитись над тим, коли ж до споживача будуть ставитися з більшою повагою, ретельно продумуючи кожну назву і дизайн продукції. Адже за поспіхом придуманим або «запозиченим» ім’ям може ховатися й сумнівний зміст, перетворюючи покупку в таку, що абсолютно не користуватиметься попитом.
Антоніна Янченко